Історичний музей, Володимир-Волинський
У старовинному сквері монастиря капуцинів
розмістився Володимир-Волинський історичний музей. Цей музей - одне з кращих
місць Волині, де історія оживає. Заснований історичний музей в 1887 році. Тоді
він створювався з метою збереження пам`яток старовини Волині і називався
давньосховища. У міру накопичення експонатів, сховище отримало статус музею.
Сьогодні у Володимир-Волинському історичному музеї зберігається понад 18 тисяч
експонатів. Багато хто з них унікальні і не представлені більше ніде. У музеї
зберігається колекція монет, яка охоплює період з 6 по 19 століття. Кожна
монета має свою історію і величезне значення. Також, серед експонатів є
стародавні рукописи, перші друковані книги та рідкісні ікони. Експозиція
прикладного мистецтва майстрів Волині розповість більше про традиції та
підвалинах предків. Всі експонати музею націлені на те, щоб допомогти сучасним
людям зрозуміти і побачити історію держави зсередини, глибше познайомиться з
тими, хто творив цю історію. У музеї регулярно проводяться тематичні вечори та
виставки. Співробітники музею проведуть вам захоплюючу екскурсію, адже вони
щиро закохані в свою роботу і в свій рідний край. Музей працює з 8:30 до 17:15,
вихідні - понеділок і субота. У цьому музеї давно знайома історія відкривається
з нового боку.
Фото: Вікіпедія
Музей дзвонів у Луцьку
На Волині знаходиться єдиний в Україні музей дзвонів. Він був відкритий в 1985 році в Замку Любарта, або Луцькому замку . Експозиція розташовується в одній з його веж під назвою Владича, що збереглася в первозданному вигляді з 14 століття. В музеї налічується більше 90 дзвонів і дзвіночків 17-20 століть: і тих, які збирали людей по тривозі або попереджали про небезпеку; та інших, які служили для церковних обрядів. Тут є і дзвіночок завдовжки всього кілька сантиметрів, який призначався для поштової карети, і величавий церковний дзвін вагою майже півтонни. Є й дзвони, служили пожежникам, залізничникам, на річкової пристані, а також невеликий шкільний дзвінок. Найстарішому дзвону, яким пишається музей, виповнилося вже 367 років. Він датований 1647 роком, тобто ще пам`ятає часи Богдана Хмельницького. Є й інші унікальні експонати. Наприклад, дзвіночки квадратної форми. В Архангельській області Росії їх вішали на шию важенок - статевозрілих самок оленів, які були головними в стаді. У музеї експонуються і царські дзвіночки, які кріпилися на шиї коням з державних трійок, щоб попереджати про наближення важливої персони. Чути їх було за кілька кілометрів. У 60-х роках минулого століття в Замок звозили дзвони із закритих церков. Раніше експонатів було більше, але 25 дзвонів повернули церквам, інші просто старіють. Але пошук експонатів для музею триває. На території Луцького замку також знаходяться Художній музей, Музей книги , діє експозиція старовинних будівельних матеріалів.
Художній музей, Луцьк
Луцький художній музей розташований в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» на території замку Любарта. Належить заклад до краєзнавчого музею Волині. Картинна галерея є гордістю не тільки історичного комплексу, але і всього міста. У музеї зібрані унікальні об'єкти образотворчого мистецтва, аналогів яким в Україні немає. Побувавши в художньому музеї Луцька, кожен турист зможе ознайомитися з історією розвитку живопису Італії, Іспанії, Німеччини, Російської імперії.
Історія художнього музею
Основною подією, яка спричинила появу художнього музею, стала передача в краєзнавчий музей Волині речей із палацу магнатів Радзивіллів. Так як місця було недостатньо, художній музей розмістили в старому приміщенні закритого моргу міської лікарні. Велика вологість і низька температура у будівлі завдавали шкоди картинам. Завдяки зусиллям Миколи Черенюка – завідувача галереєю, музей перенесли на територію середньовічного замку Любарта. Для розміщення вибрали будинок канцелярії та шляхетського суду. 1973 року музей відкрили для відвідування. До 45-річчя початку роботи художнього музею була проведено реконструкцію будівлі і оновлено колекцію галереї.
Основою експозиції луцького художнього музею стали об'єкти образотворчого мистецтва з колекції князів Радзивіллів. На жаль, зібрання магнатів було практично повністю знищено радянськими солдатами під час Другої світової війни. Залишки картин перевезли з Олицького замку. У картинній галереї можна ознайомитися з творами мистецтва зарубіжних художників – Жака Куртуа, Хосе де Рібери, Алессандро Маньяско, Ніколя Пуссена. В експозиційному залі, присвяченому українським і російським майстрам, можна побачити роботи Івана Айвазовського, Андроника Лазарчука, Володимира Орловського. Реставрацією багатьох картин займався відомий луцький фахівець Анатолій Квасюк. Варто відвідати В історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк», крім художнього музею, обов'язково необхідно відвідати музей дзвонів і музей книги, в якому зберігаються старі літописи.
Фото: Департамент культури Луцької міської радиМузей солом’яного мистецтва, Купичів
Музей солом'яного мистецтва розташовується в селі Купичів Волинської області. Він єдиний в Україні представляє подібні вироби. Був відкритий 30 червня 2008 року. Музей працює у звичайній середній школі. Тут виділили експозиційну кімнату, в якій кожен відвідувач може ознайомитися з історією ремесла плетіння із соломи та його видами. Також пропонують подивитися роботи Марії Кравчук та учасників студії «Житечко» – засновників та натхненників Музею солом'яного мистецтва. Експонати музею У фондах музею налічується 210 об'єктів солом'яного мистецтва. З них 166 предметів входить в основну частину експозиції. Зірка музею – фігурка головного героя з казки «Солом'яний бичок». Фігурки дівчат та хлопців-козаків. Фігурки тварин: рибок, птахів, худоби. Прикраси для будинку: скрині, вінки.
Дістатися до Музею солом'яного мистецтва можна на власному автомобілі. З Луцька до села Купичів – 65 кілометрів. Також сюди курсує автобус «Луцьк – Липа – Купичів».Фото: https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/77217_muzey-solomennogo-iskusstva-kupichev.htm#/google_vignette
Музей-садиба Лесі Українки, Колодяжне
Музей-садиба Лесі Українки в Колодяжному доводить, що справжнім геніям не важливі умови, щоб творити, адже натхнення приходить до них і в галасливих містах, і в сільській місцевості. Тому такий інтерес у туристів, які цікавляться творчістю великої поетеси, викликає цей музей. Бо ж саме тут провела своє дитинство та юність і надихалася красою природи, а також волинських легенд, пісень Леся Українка, саме тут сформувалося її світовідчуття та прокинувся її письменницький талант.
Історія музею-садиби Лесі Українки
До Колодяжного сім'я Лариси Петрівни Косач переїхала з Луцька 1882 року, коли майбутній поетесі виповнилося 11 років. Садиба відразу стала улюбленим місцем для всієї родини. Спершу родина жила в будинку, який називала «великим», згодом спеціально для Лесі поряд збудували «білий» будиночок, а ще пізніше, коли діти подорослішали, батьки перебралися у новий – «сірий» дім. Джерело фото: kovelpost.com. Хоча прожила Леся Українка у своєму «білому» будинку лише до 1897 року, але після довгих від`їздів завжди поверталася в Колодяжне, вважаючи його своєю батьківщиною. Під час Другої світової війни садибу було практично зруйновано, тож музей створено у відреставрованому й оновленому приміщенні 1949 року. 1991 року садибу вдруге повністю відреставрували, наблизивши її до європейських музейних стандартів, а також оновили й розширили експозицію. Експозиція музею Експозиція музею-садиби Лесі Українки розмішена у двох меморіальних будинках – «білому» Лесиному та «сірому» батьківському, де представлено документальні матеріали з життя і творчості Лесі Українки, Олени Пчілки та інших членів сім'ї Косачів. Тут розташовано кілька кімнат-експозиційних залів, які складаються із таких розділів: «Волинськими стежками Лесі Українки»; «Колодяжне – колиска Лесиного таланту»; «Крізь усе життя – до «Лісової пісні»; «Історія музею. Трагедія родини Косачів». Садиба-музей оточена красивим парком зі ставком. Саме прогулянки цими мальовничими місцями надихнули Лесю Українку на створення багатьох чудових творів: «Сафо», «Співак», «Русалка», «Конвалія», і саме тут з'явився її псевдонім. Цікаві експонати Серед 6 тисяч музейних експонатів особливо популярними є особисті речі Лесі Українки та її одяг: корсет; намисто; стрічки; шкатулка для прикрас; сорочка, оздоблена Оленою Пчілкою і подарована М. Кривинюку; рояль, виготовлений 1860 року французькою фірмою, яка працює і досі. Його подарувала дружина Михайла Драгоманова – улюбленого Лесиного дядька. Цікаво також побачити сімейні фотографії, речі побуту та етнографії, старовинні й вишукані меблі, рукописи і прижиттєві видання творів письменниці та багату сімейну бібліотеку. Про кожен експонат тут розкажуть цікаву історію, детально ознайомлять вас із подіями, які відбувалися у житті Косачів та вплинули на становлення Лесі Українки як письменниці.Фото:Вікіпедія