ЗНАЙОМСТВО З ВИДАТНИМИ ОСОБИСТОСТЯМИ РІВНЕНЩИНИ
Рубрика "Видатні постаті Рівненщини" присвячена людям, які залишили вагомий слід в історії та культурі Рівненської області. Тут ви знайдете історії про видатних діячів науки, мистецтва, політики, спорту та інших сфер, чиє життя і діяльність стали джерелом натхнення для багатьох. Кожна стаття розповідає про досягнення, труднощі та перемоги, які допомогли цим особистостям стати символами гордості та наслідування для всього регіону.
ВІТАЛІЙ ГОРДІЄНКО
Найпопулярніший кіноблогер України та засновник YouTube-проєкту «Загін кіноманів», який фокусується на огляді фільмів, із 5-річного віку жив в Рівному.
Перше відео на каналі Віталій створив 12 березня 2017 році, коли його почав цікавити кінематограф. Відтоді канал набрав уже 679 тисяч підписників. Із початку повномасштабного вторгнення Вталій почав знімати контент про історію російсько-українських відносин. Відео «Чому не буває «хароших русских?» зібрало більше 1 млн. переглядів та 10 000 коментарів. За пів року вторгнення аудиторія каналу збільшилась у чотири рази, а кількість переглядів – приблизно у 30. Нині тема кіно повернулась на канал.
Відомий режисер Антоніо Лукін так оцінив творчість Віталія: «Гордієнко переконує аудиторію споживати українське і цим створює сприятливі умови для прокату фільмів».
Джерело фото: Суспільне
МАКСИМ КРИВОНІС
Максим Кривоніс, що родом із міста Острог, увійшов в історію насамперед як видатний полководець, один, з героїв визвольної війни українського народу 1648-1654 років.
Перша велика битва Максима Кривоноса відбулась у травні—червні 1648 року під Жовтими Водами. Тоді він вже був першим заступником гетьмана у воєнних справах та керував усіма артилерійськими об’єднаннями. Згодом була битва під Корсунем, де Кривоносу з військом вдалося вщент розгромити ворога та взяти у полон майже всю верхівку польської корони.
Після того було ще багато успішних військових кампаній, зокрема — облога Високого замку — серія штурмів, здійснена спільними силами козаків і кримських татар під загальним командуванням полковника Максима Кривоноса з кримськотатарським полководцем Тугай-Беєм, спрямовані на стратегічно важливу позицію для міста Львова.
Та смерть застала видатного полковника під час облоги Замостя. Причина смерті Максима Кривоноса достеменно невідома. Найпоширенішою є версія, що він помер від чуми.
Джерело фото: myukraine.org.ua
МАкс Кідрук
Один із найвідоміших сучасних письменників народився на Рівненщині — у селищі Володимирець Вараського району.
Хоч навчався спершу в Національному університеті водного господарства та природокористування на інженера у Рівному, Макс Кідрук все ж вирішив стати професійним письменником. Це вдалося: зараз він відомий своїми технотрилерами, драматичними та психологічними романами не лише в Україні, а й за кордоном. Його книги входили до короткого списку премії «Книга року BBC», а наклади в Україні відразу стають лонгселерами.
Серед найвідоміших книг Макса Кідрука є «Твердиня», «Жорстоке небо», «Де немає Бога», Зазирни у мої сни», “Колонія”.
Разом із дружиною Тетяною наприкінці 2022 року письменник заснував видавництво нон-фікшену та наукової фантастики «Бородатий Тамарин». 1 січня 2023-го у видавництві вийшов друком роман Кідрука «Колонія», перший із фантастичного циклу «Нові Темні Віки» про колонізацію Марса. Станом на кінець 2023-го загальний наклад роману сягнув 37 тисяч примірників. Вихід другої книги циклу — «Колапс» — заплановано на 2026-ий.
Нині письменник з дружиною живе в Рівному та активно проводить письменницькі тури Україною та Європою.
Костянтин Острозький
Це видатний державний і військовий діяч першої половини 16 століття, один з найбагатших магнатів Великого князівства Литовського із міста Острог, який у першій половині XVII сторіч став одним з найбільших в Україні.
Волинський князь вперше довічно став головнокомандувачем Великого князівства Литовського і прославився тим, що провів 35 битв, вигравши 33 з них. Князь став відомим на всю Європу після блискучої перемоги над московським військом під Оршею 8 вересня 1514 року.
Нині Костянтина Івановича Острозького своїм національним героєм вважають одразу три народи - литовці, білоруси та українці.
Джерело фото: https://www.bbc.com
Василь-Костянтин Острозький
Василь Острозький народився у 1525 у місті Острог сім’ї видатного полководця Костянтина Острозького, що обіймав високі становища у Великому князівстві Литовському.
Присвячуючи багато часу збиранню батькових земель, на середину 70-их рр. Василь Острозький зібрав величезні володіння, які охоплювали значну частину території сучасної України. Відтак його вважали найбагатшою людиною не тільки Речі Посполитої, а й усієї Європи. Статки князя дозволяли виставити військо чисельністю 15-20 тис. чоловік.
Також Костянтин Острозький відомий як меценат. Він заснував першу в Східній Європі вищу школу – Острозьку академію, що проіснувала близько 60-ти років. З її стін вийшло багато видатних культурних діячів: письменників, вчителів, вчених, священнослужителів.
За сприяння Василя Острозького була видана Острозька Біблія — це перше в Європі критично-наукове видання біблійних книг, що укладене на основі різних текстів. Також в Острозі він стрімко розвивав полемічну літературу – предтеча української новочасної літератури.
Помер великий князь Константин Острозький 24 лютого 1608 року в Острозі. Похований у Богоявленській церкві у рідному місті.
Джерело фото:
Валер’ян Поліщук
Цей видатний письменник, літературний критик і публіцист народився народився 1 жовтня 1897 року в селі Більче (зараз Млинівський район Рівненської області).
Із 1918 року Валер’ян Поліщук працював журналістом-редактором багатьох журналів та газет у Катеринославі, Києві та Харкові. Та найбільше він реалізувався як письменник. Він виступав і як прозаїк, критик і теоретик літератури. Окремими виданнями побачили світ понад 50 його книжок, серед яких навизначніші — «Книга повстань» (1922), «Дума про Бурмашиху» (1922), «Розкол Європи» (1925), «Пульс епохи» (1927), «Григорій Сковорода» (1929) та інші. Поліщук спершу належав до літературної організації «Гарт», але 1925 року заснував у Харкові модерністську групу «Авангард», що обстоювала програму конструктивного динамізму
Валер’ян Поліщук писав і поезію, на що значно вплинуло знайомство та дружба із Павлом Тичиною. Віршовані верлібри склали основу першої збірки Поліщука «Сонячна міць» (1920), якою він вперше по-справжньому заявив про себе.
Радянська влада не дала письменнику можливості реалізувати себе сповна. Через орієнтування на Європу та проукраїнську діяльність Валер’яна Поліщука було звинувачено у приналежності до так званого Центру антирадянської боротьби організації й заарештовано. 9 жовтня 1937 року його було розстріляно в урочищі Сандармох.Ніл Хасевич
Це видатний художник-графік європейського рівня, громадсько-політичний діяч, що народився 26 листопада 1905 року в селі Дюксин на Костопільщині.
Втративши ногу в аварії та будучи в великій матеріальній скруті, Ніл самостійно виготовив собі дерев’яний протез і впевнено йшов до мрії бути художником. Він вчився у художній майстерні Василя Леня у Рівному, а згодом у рівненській гімназії. Пізніше іноземна кампанія, винна в аварії, компенсувала Нілу навчання у варшавській Академії прикладних мистецтв.
Ніл Хасевич працював переважно в галузі станкової, книжкової, документальної графіки, створював дереворити (гравюри на дереві). Отримав шанувальників у Польщі, але шлях у велике мистецтво для українського художника був закритий через небажання приймати польське громадянство.
Сила духу і майстерність дозволили Нілу Хасевичу стати відомим. Його роботи експонувалися на 35-ти виставках (у Львові, Берліні, Празі, Чикаго, Лос-Анджелесі).
Та художник повернувся на Рівненщину і став громадським і політичним діячем — членом Волинського Українського Об´єднання, згодом вступає до ОУН, з багатьма членами якої, зокрема з Степаном Бандерою, зблизився ще в студентські роки у Варшаві. Працюючи в умовах постійної небезпеки, створив понад 150 графічних композицій і понад 50 графічних творів, тобто фактично став іміджмейкером УПА.Джерело фото: https://www.istvolyn
ТАРАС БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ
Цей військовий діяч українського повстанського руху в часи Другої світової війни народився у селі Бистричі Березнівського району.
Тарас Боровець активно займався самоосвітою, а у 1930 р. служив у польській армії. Згодом він разом із друзями заснував підпільне товариство «Українське національне відродження», де займався культурно-історичною освітою молоді. За це польська влада запроторила його у концтабір «Береза Картузька» на 9 місяців.
Після початку Другої світової війни Тарас Боровець повернувся в Україну, де заснував військове формування Український Повстанчий відділ «Поліська Січ». У кінці серпня 1941 року її чисельність були близько 700 вояків (два курені), а у вересні була скорочена до 300-400 вояків.
Він організував та самостійно брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 роках.
У 1943 р. німці заарештували Тараса Бульбу-Боровця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Коли вийшов звідти, жив у Мюнхені, а у 1948 р. Т.Боровець переїхав у Канаду.
Помер 15 травня 1981 р. в лікарні м. Нью-Йорк.
Джерело фото: https://www.istvolyn
Георгій Шарпак
У місті Дубровиця Сарненського району у 1924 році народився Георгій Шарпак — лауреат Нобелівської премії. Він сприяв прогресу в ядерній фізиці та лікуванні від онкохвороб методами радіобіології.
Георгій Шарпак створив винахід, що дозволив об’єднати детектор із комп’ютером і збільшити швидкість збирання інформації у мільйони разів. Зараз без «детектора Шарпака» не обходиться практично жоден експеримент у фізиці високих енергій. Цей винахід був революційним і в сенсі перспектив радіодосліджень людського тіла.
У 1992 році Георгію Шарпаку була присуджена Нобелівська премія з фізики «за винахід та вдосконалення детекторів частинок, особливо багатопровідної пропорційної камери». За свою наукову діяльність Георгій Шарпак також нагороджений премією Європейського фізичного товариства.
Джерело фото: https://www.bbc.com
Герман Жуковський
Герман Жуковський народився 13 листопада 1913 року в місті Радивилів, нині Рівненської області, і став видатним композитором, піаністом, диригентом та педагогом.
Свою творчу діяльність Герман Жуковський розпочав з 1937 року. З 1941 до 1944 року був диригентом Полтавської опери, а згодом викладав в Київській консерваторії і музичному училищі ім. Р. Ґлієра. Вперше музика Жуковського зазвучала в кінострічці «Щедре літо» у 1951 році. В 1958 році Герман Жуковський отримав звання заслуженого діяча мистецтв України, а в 1973 році – народного артиста України. Від 1967 року Герман Жуковський – заступник голови правління Спілки композиторів України.
Герман Леонтійович Жуковський – автор 10-ти опер, серед яких «Марина» за Т. Г. Шевченком, «Честь», «Перша весна», опери-балети «Контрасти віків» та «Поза законом»; 4-х балетів, 10 кантат, хорової симфонії «Живи і пам'ятай»; автор творів для симфонічних оркестрів та для інструментів з оркестром. Також він створив багато камерно-інструментальних, хорових, вокальних творів та узики до кінофільмів.
Помер Герман Леонтійович 15 березня 1976 року у віці 62 роки.
Джерело фото: https://esu.com.ua
УЛАС САМЧУК
Один з найвизначніших українських письменників XX століття Улас Самчук народився у 1905 році в селі Дермань на Рівненщині в заможній селянській родині.
У своєму рідному краї Самчук не міг себе реалізувати як письменник. Він нелегально емігрував із Польщі на Захід, потім в Прагу, де були зосереджені центри української політичної й культурної еміграції. Тут він написав і видав низку творів, які зробили його знаменитим. Передусім це стосується трилогії «Волинь».
Під час німецької окупації українських земель у час Другої світової війни Самчук повернувся на батьківщину. У Рівному видавав газету «Волинь».
Улас Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», збірки оповідань «Месники», «Віднайдений рай», низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932-1933 років. У 80-х роках йшли розмови про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію за «Волинь», але, на жаль, до кінця справа не була доведена.
Зрозуміло, творчість Самчука була під забороною в радянській Україні. Лише за часів незалежної Української держави письменник почав повертатися на свою батьківщину. Було перевидано низку його творів. Це і згадувана «Волинь».
Зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну.Джерело фото: uain.press
Юрій Луценко
Український політик і державний діяч та військовослужбовець, Генеральний прокурор України, який народився у 1964 році в Рівному.
Юрій Луценко був народним депутатом України IV, VI та VIII скликань, а також лідером партії «Народна самооборона». Двічі міністр МВС України (2005—2006, 2007—2010) і Радник 5-го Президента України Петра Порошенка.
Був задіяний до Євромайдану, де у ніч з 10 по 11 січня 2014 року його жорстоко побили бійці спецпідрозділу «Беркут», коли він намагався притримати бійців і змусити не бити учасників протесту.
Джерело фото: https://novynarnia.com/
Дмитро Поворознюк
Відомий український спортивний журналіст, блогер та футболіст народився у 1987 році у Рівному.
Дмитро навчався на факультеті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, а професійну кар’єру розпочав у 17 років. Він працював на “5 каналі”, телеканалі “Київ, у медіахолдингу “1+1”, та все ж вирішив запустити власний журналістський проєкт. Ним став YouTube-канал про футбол “Трендець”. Героями випусків ставали Андрій Шевченко, Олександр Зінченко, Андрій Ярмоленко, Андрій Лунін та інші зірки українського футболу. Зараз на каналі 288 відео та 388 тис. підписників.
Крім цього, Дмитро створював інтернет-серіал під назвою «Футболіст» про життя рівненської спортивної команди “Верес”, з якою він підписав професійний контракт.Джерело фото: lite.rbc.ua
Леонід Кравчук
Перший Президент України народився 10 січня 1934 року в одному з найбільших сіл Рівненщини — Великий Житин.
У грудні 1991 року Кравчук як позапартійний кандидат переміг на перших президентських виборах у незалежній Україні. За кілька днів після цього разом з російським та білоруським лідерами він підписав Біловезьку угоду про кінець Радянського Союзу. У ролі Президента він пробув лише 32 місці, але під час його каденції розпочалася розбудова перших державних інституцій країни, яка щойно отримала міжнародне визнання. Відбувалося це на фоні стрімкого економічного занепаду та політичної нестабільності.
Леонід Кравчук запам'ятався тим, що саме за його каденції утвердилась традиція присягати українському народові на Пересопницькому Євангелії. У своїй політиці він часто спирався на Росію, проте наприкінці життя підсумував це так: "Моя найбільша помилка – те, що я вірив Росії».
Джерело фото: Детектор медіа