Замки

Рівненщина відома своєю багатою історією та культурною спадщиною. Замки Рівненщини – свідки минулих епох, які відображають архітектурні стилі та оборонні технології свого часу. Кожен з них має свою унікальну історію та архітектурні особливості.


ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК

Оповитий історією середньовіччя, Дубенський замок сьогодні є одним із найстаріших в Україні. Колись він був чи не найбагатшим у Європі, адже неприступні мури та заплутані підземні коридори ховали незлічені скарби князів Острозьких. Тож не дивно, що ворожі війська постійно оточували замкові стіни. Проте замок ніхто ніколи не зміг взяти приступом, тому що він має унікальне природне розташування: оточений річкою Іквою з заплавами, що простягаються на кілька кілометрів уздовж берегів. Також замок мав дуже міцні укріплення, на захист було встановлено 73 гармати.

Спочатку ніякого замку у Дубно не існувало. Це було лише дерев’яно-земляне укріплення, яке не забезпечувало достатнього захисту. Тому через смутні часи та небезпеку, була необхідність спорудження потужного замкового комплексу із міцними кам’яними конструкціями, що збереглися донині. Його зовнішній вид та оздоблення обумовлювалися оборонним призначенням: глибокі рви, що заповнювалися водою, ходи-тайники, гармати мали захищати місто від нападників. На території фортеці навіть була власна ливарна майстерня, вироби якої поповнювали арсенали вогнепальної зброї.

На території замку розташовано палаци князів Любомирських та Острозьких, дві вежі-бастіони, підземелля, бальні зали, музей, виставка історії тортур і покарань. Під замком існують славнозвісні таємничі підземелля. Глибокі та просторі підземні ходи, якими він пронизаний уздовж і поперек.

Сьогодні Дубенський замок можна назвати ледь не розважальним комплексом. У його стінах розташовані виставки, присвячені історії замку, а також кав’ярня, кінотеатр та інша інфраструктура. Співробітники закладу проводять пішохідні, театралізовані і нічні екскурсії. Одна з екскурсій присвячена реальним подіям, що були згодом описані у повісті М.В. Гоголя «Тарас Бульба». Згідно історичним джерелам, саме під стінами Дубенського замку Тарас втратив своїх синів.

Ціна квитка до замку: 60 грн для школярів, студентів та пенсіонерів та 100 грн для дорослого.

Адреса: вул. Замкова, 7, Дубно

віртуальна екскурсія на Google Maps: https://www.google.com.ua/maps/@50.4193976,25.748272,3a,75y,281.3h,94.45t/data=!3m7!1e1!3m5!1sAF1QipNz4JZToglQDC1ZoZYHGEHRe3nk4H5ETvmYzMUs!2e10!3e12!7i12050!8i6025?hl=uk&entry=ttu


Корецький замок

Сьогодні Корецький замок являє собою комплекс величних руїн з каменю – фрагментів оборонних споруд комплексу. До наших днів збереглася надбрамна вежа з червоної цегли, що стала символом міста Корець у Рівненській області, адже на місцевому гербі зображено саме її.

У 1386 році князь Федір Острозький спорудив дерев'яний замок. Пізніше  у XVI ст.  волинський воєвода Богуш Корецький обклав замок  кам'яними мурами. Ці мури склали основу пізньобарокової резиденції, побудованої в стилі palazzo in fortezza (палац у фортеці). Такі архітектурні рішення поєднували оборонні риси (рови, перебудовані вежі), що лишилися у спадок від середньовічних замків, зі світським характером будівель.

Нова Корецька резиденція мала в'їзну браму з годинниковою вежею. До неї вів чотирьохарочний кам'яний міст, який спорудили над глибоким ровом, що колись захищав підступи до мурів замку. Квадратна вежа складалася з трьох ярусів, в одному з яких були куранти. Замковий комплекс у Корці складався з трьох крил та одноповерхового палацу, що не мав аналогів на Волині. Він містив вестибюль та високу залу для балів, освітлену високими – від підлоги до стелі – вікнами (портфенетрами).

Від колишнього замку лишились тільки стіни, міст, підземелля та надбрамна вежа. Та варто приїхати сюди, аби на власні очі побачити ці величні руїни, які можуть так багато розповісти про свою історію. А ще з замкової гори відкривається чудовий вид на Корець.

Адреса: м. Корець, вул. Князів Корецьких

Фото:  https://travels.in.ua/uk-UA/object/774/koretskyy-zamok



Острозький замок

Могутню династію Острозьких вважали найбагатшими магнатами Речі Посполитої. Вони правили цими землями віками і впливали не лише на історію України, а й усієї Європи. Їхні таємниці та перемоги досі пам’ятають мури середньовічних замків, що збереглися в Дубно та Острозі.

Острозький замок – єдиний у Східній Європі одновежовий житловий замок, що зберігся до нашого часу. Він вважається унікальним фортифікаційним ансамблем на Волині, збудованим у XІV – XVІІ ст., входить до складу Острозького державного історико-культурного заповідника і належить до пам'яток архітектури національного значення.

Замок височіє в мальовничому місці – на пагорбі 20-ти метрів, поруч якого протікає річка Вілія. За давніх часів фортеця була оточена глибоким ровом, наповненим водою. В середину можна було добратися за допомогою підвісного моста. В архітектурний ансамбль замку входить чотири будівлі: Богоявленська церква-фортеця, Надбрамна вежа, Кругла та Мурована вежі.

Музей на території Острозького замку

Острозький краєзнавчий музей по праву вважається найстарішим музеєм на території Рівненщини. Шлях до музею доволі цікавий. Щоб дібратися до його скарбів, необхідно спустися в підвал, дорогу до якого освітлюють смолоскипи. І тут розпочинається захоплююча подорож в древній Острог. Уяву відвідувачів будоражать зброя, художні вироби народного промислу, творіння живопису, кераміка, колекції унікальних археологічних розкопок та особисті речі роду Острозьких. Тут можна почерпнути цікаву інформацію про Острозьку академію, відому за межами України, та її видатних випускників та діячів.

У стінах замку зберігаються унікальні ікони та найбільший скарб – Острозька Біблія – перше повне видання Старого та Нового Заповітів на церковнослов'янській мові. З 300 примірників, що збереглися до наших часів, аж два можна побачити в Краєзнавчому музеї. Також тут можна чимало дізнатися про життя та діяльність першого друкаря на українських землях Івана Федорова.

Адреса: м. Острог. вул. Академічна, 5

Вартість вхідних квитків: для учнів та студентів – 15 грн, для дорослих – 30 грн.

віртуальна екскурсія: https://www.google.com/maps/@50.3264096,26.5220633,3a,73.7y,128h,104t/data=!3m7!1e1!3m5!1sAF1QipPAeiDPIsKYSh8PbeVY_wKlxYlaYN3jBSQtoWts!2e10!3e12!7i9728!8i4864?entry=ttu

Фото: https://via-regia.org.ua/sights/ostrozkyj-zamok/


Губківський замок

Якщо хочете побачити руїни замку місцевого графа Дракули – вирушайте на Березнівщину, що на Волині. Принаймні тутешні жителі стверджують, що він тут колись жив. Губківський замок манить туристів своєю містичністю та загадковістю, тож варто на власні очі побачити ці старовинні залишки колись величної споруди з таким героїчним минулим.

Губківський замок був збудований у ХV ст., але згодом зруйнований татарами. А після відбудови князями Семашко став найбільш укріпленим замком Волині. Величезна фортифікаційна споруда складалася з чотирьох кутових башт, стіни з бійницями, воріт та підйомного мосту. Під час нападу військ шведів у 1708 році замок перетворився на руїни і більше не відбудовувався.

На правому березі річки Случ вже триста років височіють руїни замку. Зараз тут можна побачити залишки стін башти і палацу, а також замковий колодязь. Й дотепер замок оповитий безліччю легенд. Існують припущення щодо таємних підземних ходів та величезних скарбів, що в них заховані одним із власників. Навколо замку росте багато рослин, занесених до Червоної книги й існує легенда, що всі вони були принесені сюди на копитах коней татар, що вчинили лиху розправу над місцевим населенням у 1504 році.

Адреса: вулиця Замкова, село Губків, Рівненська область.

Фото: https://rivne1.tv/news/yak-vihlyadae-hubkivskiy-zamok-vnochi-i-na-svitanku-neymovirna-seriya-foto


Клеванський замок

Замок у Клевані – одна з найстаріших пам’яток архітектури Рівненщини. Його над річкою Стублою звели у 1475 році для князів Чорторийських, діячів Великого князівства Литовського, які були засновниками селища.

Історичні джерела не зберегли інформації про дату будівництва замку, але він був зведений не пізніше кінця XV століття. Він мав оборонне призначення, оснащений мурованими вежами та оточений глибоким ровом, що заповнювався водою з річки Стубли. Однак вже у 1632 році споруду передали єзуїтам, і тут почав функціонувати колегіум.

Трагічні події ХХ століття значно вплинули на стан замку, і до сьогодні збереглися лише окремі його частини: дві вежі, віадук, фрагменти мурів та будівлі колишнього духовного училища. Руїни замку князів Чарторийських приваблюють скоріше не архітектурою, а романтичними легендами. За переказами, десь у замку його власник, князь Чорторийський, замурував молоде подружжя – закоханих Оксану і Василя. Князь уподобав наречену, і домагався права першої шлюбної ночі. Однак дівчина була вірною і навідріз відмовила панові. Останній розлютився, наказав зв’язати пару та живцем замурувати у замку. З того часу замок став символом вічного кохання, туди приїжджають закохані давати вічні обітниці. Вірять, що це місце має особливу енергетику, а якщо присягнутися тут у коханні, воно триватиме вічно, а подружнє життя буде без зрад.

Адреса: вул. Замкова, Клевань.

Фото: https://travels.in.ua/uk-UA/object/799/klevanskyy-zamok


Палац Ходкевичів

У 1566 року містечко Млинів, що на Рівненщині, стало власністю Ходкевичів – роду, який походив з Великого князівства Литовського. У 1790-х роках на берегах річки Ікви господарі Млинова почали будувати садибу. Будівництво палацу завершилося в перші роки XIX століття. Збудована садиба мала помітні риси класицизму – популярного в ті часи архітектурного напряму. Розкішний палац став окрасою містечка – його доповнив парк та павільйони навколо. Попри свою архітектурну красу, садиба стала відомою через містичні речі, які тут відбуваються.

Саме через містику садиба Ходкевичів довго лишалась недобудованою. У 1793 році Людвіка Ходкевич сиділа за столом у власному домі. Раптом всюди самі по собі почали відчинятись та грюкати двері. На той момент у домі знаходилась лише одна власниця. Жінка пройшлася порожніми кімнатами, аж у останній вона побачила привид своєї доньки Розалії. Графиня на деякий час остовпіла, але коли почала кликати слуг, привид розтанув у повітрі. Через деякий час з Парижу, де жила її донька, прийшла звістка, що 26-річну Розалію стратили на гільйотині. Подейкують, що привид з'явився у той самий день та час, коли відбулась страта. Повністю завершити зведення маєтку вдалось Олександру Ходкевичу у 1815 році.

У флігелі палацу родини Ходкевичів, що є пам’яткою архітектури національного значення кінця XVIII ст., нині розміщений Млинівський краєзнавчий музей, який по праву вважається візитною карткою селища. Відвідавши музей ви дізнаєтесь багато цікавого про історію, природу, етнографію та визначних особистостей нашого краю. Цікавим для відвідувачів є підвальне приміщення музею, з яким пов’язано чимало історій з життя графської родини. Якщо ви романтик, захоплюєтесь містичними легендами, бажаєте поринути у минуле, зустрітися з привидами палацу, вам неодмінно потрібно завітати на нічну екскурсію до Млинівського краєзнавчого музею.

Адреса: вул. Івана Франка 1Б, Млинів

Фото: https://rivne.travel/locations/palac-hodkeviciv


Палац Стецьких

За переказами, ще наприкінці вісімнадцятого сторіччя останній коронний хорунжий, староста міста Овруч Ян Казимир Стецький виграв маєток у карти, а на його місці збудував чудовий палац за проектом архітектора самого короля. Палац Стецьких – частка маєтку Стецьких, яка найкраще збереглася. Будівля розташована посеред залишків парку та саду (до палацу веде яблунева алея), поруч знаходяться два флігелі. Палац і флігелі з’єднують симетричні дугоподібні галереї.

До складу маєтку входило ще чимало споруд (будинки для челяді, стайні, псарні, тощо), які не збереглися. Садово-паркова зона маєтку Стецьких займає близько семи гектарів. Штучний став знаходиться у дещо занедбаному стані , але ще не втратив свого шарму.

Закінчилося панування Стецького досить сумно – у 1831 році до містечка увійшла російська царська армія та відібрала у власника і поселення, і резиденцію. Сьогодні у колишній резиденції Стецького розташована НВК «Школа-інтернат».

Адреса: вул. Грушевського 31, Великі Межирічі, Корецький район

Фото: Фото: https://rivne.travel/locations/palac-steckih


Новомалинський замок

Побудований XIV ст. на пагорбі, над р. Свитеньки. Був обведений ровом з водою. У плані був регулярним, мав п’ять наріжних п’ятигранних башт, які були з’єднані мурами, в’їзну браму і міст через рів. Замок багато разів перебудовувався: XV, XVII, XVIII ст. У XVII ст. власники Малинські доповнили замок палацом.

Палац розташований уздовж південно-східного боку замку. Його зовнішня стіна була оборонною та з'єднувалася з стінами замку. Прямокутний в плані, двоповерховий. Перекриття зруйновані й лише в трьох приміщеннях першого поверху збереглися хрестові зводи. Товсті стіни палацу прорізані прямокутними вікнами. Споруда має склепінчасті підвали в декількох рівнях. Поруч була кухня, декорована неоготичному аркадою.

У палаці були зали, присвячені японській, єгипетській, китайській культурі. Також у резиденції була бібліотека з рідкісними та унікальними книгами. А ще існує легенда, що між Новомалинським замком, Острозькою фортецею та Межиріцьким монастирем існують потаємні підземні ходи.

Замковий комплекс зазнав руйнувань під час Другої світової війни. Зараз залишились руїни замку.

Адреса: вулиця Пампущука, Новомалин, Рівненська область

Фото: https://rivne.travel/locations/novomalinskij-zamok


Тайкурський замок

У кінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. на кошти князя в Тайкурах будується кам’яний замок, який став основною оборонною спорудою місцевості того часу. Замок був захищений глибоким ровом, через який протікала річка Сорока, та високим муром з чотирма сторожовими вежами, брама одночасно слугувала мостом. При появі ворогів міст піднімався, люди ховалися в замок. З іншої сторони замок був захищений кручею висотою близько 15 метрів. Заселеним замок простояв до 1825 року.

У 1825 році в замку трапилася велика пожежа, внаслідок чого замок спорожнів. Його власник граф Олександр Ільїнський більше не повертався у нього, а у 1876 році напівзруйновану споруду віддав для розбирання на каміння місцевим євреям. Ще більшого руйнування замок зазнав під час Першої світової війни.

Сьогодні від колись потужної твердині залишилися одні стіни та південна дозорна башта. Південна вежа, яка найкраще збереглася до наших днів, була заввишки 30 метрів та виконувала роль дозорної. До сьогоднішніх днів місце, де знаходився замок, називається Горою або Замком.

Адреса: с. Тайкури, вул. Незалежності

Фото: https://rivne.travel/locations/zamok-u-stajkuri1


Садиба Валевських

Вперше про місцевість, де зараз розташований райцентр Гоща в Рівненській області, згадується в літописах ще в 1152 році. Саме в той час ці землі були подаровані Мурзі-Кирдей-Хану, яка прийняла християнську віру. Протягом багатьох століть вони побували у володінні і Речі Посполитої, і Росії, і Австро-Угорщини, і Директорії, і Радянської України, але не втратили своєї привабливості і культурної значущості. Одним з архітектурних пам`яток, розташованих на цій землі, є садиба Валевських.

Палац поміщиків Валевських, яким з 1840-х років належав маєток в Гощі, побудований в стилі шале – альпійського будиночка з фахверковим фасадом і мансардним поверхом. Сама будівля розташована на території найбільшого в області периферійного парку англійської планування площею близько 7 га.

Незважаючи на те, що такий тип садибної споруди на території України зустрічається вкрай рідко, і парк, і саме шале давно занепали і заросли чагарником. Стара будівля шале розташована в глибині цього парку, і лише небагато чим нагадує про колишню доглянутості і велич. Зараз в ньому районна бібліотека, в якій зберігається великий книжковий фонд. А сама будівля чекає реставраційних робіт, які допоможуть відновити його колишню пишність.

Довгий час у приміщенні садиби працювали райвиконком, відділ соціального забезпечення, ЗАГС, художня майстерня, контора адвокатів, міськторг. Зараз проводиться реставрація приміщення.

Адреса: вулиця Садова, Гоща, Рівненська область

Фото: https://travels.in.ua/uk-UA/object/777/sadyba-lenkevychiv-valevskykh-muzey-pohoryna


Палац Красицьких

Палац Красицьких — найстаріша будівля Володимирця і єдина збережена пам’ятка палацової архітектури на Волині. Палац побудували у 20-х роках 19 століття для графа Вінсента Юзефа Красицького.

Будівлю звели в стилі провінційного класицизму з елементами ампіру. Над входом на колонах був різьблений портик, на другому поверсі — маленький балкон, а зліва на фасаді — ґанок із колонами. Усі ці елементи, на жаль, зруйновані й не збереглися до наших днів.

На першому поверсі були розташовані їдальня, вітальня й гостьова кімната; на другому — панські покої та, можливо, ще одна вітальна або бальна зала. Навколо палацу розбили парк з екзотичними рослинами й широкими алеями. Також на території була гуральня й господарські приміщення.

Зараз палац Красицьких у дуже поганому стані. Місцева молодь та активісти регулярно намагаються привернути увагу до будівлі за допомогою мистецьких акцій.

Адреса: вулиця Горького, 14, Володимирець

Фото: https://travels.in.ua/uk-/object/1341/palats-krasytskoho


Тараканівський форт

Хочеться поблукати містечком-привидом? А пробиратися його лабіринти? А послухати таємничі історії, які траплялися з тими, хто тут бував? Тоді Вам обов’язково сподобається Тараканівський форт.

Це унікальна споруда часів І світової війни. Таких у світі лише три, і одна з них – в Україні, на Рівненщині. Тараканівський форт – це ціле військове містечко, частина якого перебуває під землею, та ідеальне місце для відпочинку тих, хто любить пригоди. Ця могутня фортифікаційна споруда є однією з найбільш містичних та небезпечних пам’яток України.

Ду́бенський форт, Тараканівський форт, Нова Дубенська фортеця (інші назви форту) — архітерктурна пам`ятка 19 століття, розташувалися неподалік від села Тараканів Дубенського району Рівненської області, в мальовничій місцевості над рікою Іквою. Недалеко проходить автомобільна траса Львів-Київ.

Після чергового третього поділу Польщі наприкінці 18 століття століття по лінії Збараж-Броди-Берестечко-Сокаль пройшов кордон між Російською та Австрійською імперіями. Для оборони своїх західних рубежів царський уряд приймає рішення про будівництво системи оборонних укріплень. Під містечком Дубно для захисту залізничної лінії Львів-Київ будується й Дубенський форт, що став більш відомий в наш час під назвою Тараканівський форт.

Перші випробування для форту припадають на роки Першої світової війни. Форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів. Ззовні він оточений глибоким ровом із земляними валами, укріпленими потужними стінами. В центральній частині форту зведена двоповерхова казарма, до якої ведуть чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розташовувались житлові, складські та господарські приміщення для артилерійської роти та штаб коменданта форту. Периметр форту складений зі 105 так званих безпечних казематів і, щоб до них потрапити, треба було подолати подвійну лінію оборонних рубежів.

Форт мав численний гарнізон (у казематах форту могло розміщатися 800 осіб) та був добре озброєний (оснащений далекобійними гарматами великого калібру).

Адреса: вул. Львівська, Тараканів, Дубенський район

Фото: https://anga.ua/articles/tsikava_ukraina/dubenskyi_fort.html

Поскаржитися на порушення Більше