Храми
Храми не тільки є місцями духовного значення, але й культурними пам'ятками, які відображають багатогранну історію та архітектурну спадщину.
Свято-Покровський Катедральний Собор
Адреса: вулиця Соборна, 6, Рівне
Один з найвищих храмів України розташований у Рівному — це Свято-Покровський кафедральний собор ПЦУ, він 55 метрів заввишки і одночасно може вмістити майже три тисячі вірян. В архітектурі собору поєднали релігійні й історичні традиції українців, а будували усією громадою понад десять років.
Великий купол, який символізує Ісуса Христа, та 12 менших, які символізують апостолів, а також 8 малих куполів створюють чудову композицію, яка є окрасою Рівного та проглядається з усіх сторін міста.
Нижній і верхній храми собору можуть вмістити більше 3 тисяч парафіян кожен. У храмі діють підйомники для інвалідів та людей похилого віку, є приміщення для дитячої недільної школи, медпункту, бібліотеки, репетицій хору, музею тощо.
Собор побудовано в українському стилі. Це, зокрема, підкреслюють Золотий Тризуб з хрестом (Володимирський тризуб) на його фронтоні, вітражні хрести віконних заповнень над дверми з західного, північного та південного боків у вигляді орнаментів, запозичених з волинських рушників, золоті куполи, біло-блакитного кольору стіни.
Наріжний камінь Свято-Покровського собору освячував Патріарх УАПЦ Мстислав, збудований храм — очільник УПЦ КП Філарет, він же у січні 2019 року в сані почесного Патріарха ПЦУ привіз сюди зі Стамбула Томос — документ про автокефалію Української Церкви.
https://libr.rv.ua/sections/items/139?module=virt
Свято-Троїцька церква
Адреса: вулиця Басівкутська, 60, Рівне
Неподалік від знаменитого рівненського озера Басів Кут стоїть столітня Троїцька церква. Дерев'яна Троїцька церква та дзвіниця були побудовані коштом шляхтича, ім'я якого загубилось на сторінках історії, та на пожертви парафіян. Можливо, на місці храму раніше стояла ще одна церква, яку зруйнували під час воєнних дій або спалили. Тож віряни прийняли рішення побудувати нову святиню. У 1887 році парафіяни трохи привели храм до ладу: пофарбували церкву, оновили іконостас. Через рік відремонтували храмову дзвіницю. Все це робилося за свій кошт та власними силами.
У 1904 році за ініціативою настоятеля Троїцької церкви та віруючих заклали новий храм, який стоїть й нині. Особливістю нового храму стало те, що дзвіниця та церква зводились разом. До цього моменту старовинна церква та дзвіниця стояли окремо. Жителі Басового Кута хотіли, аби їхній храм був особливим. Оскільки віряни часто їздили до Почаївської лаври, то вибір був зроблений на користь церкви на скиті лаври. За його зразком й побудували Троїцьку церкву. У 1906 році на свято Трійці храм було освячено. Тоді ж поряд посадили дуб, який і досі височіє біля храму.
Фото:
Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах
Адреса: с.Пляшева Радивилівського району
Збудований на місці битви українського війська козаків і селян під проводом Богдана Хмельницького і польського війська короля Яна ІІ Казимира 1651 року, відомої як битва під Берестечком. Перші ченці тут з'явились 1909 року, а 2 червня 1914 року, у дев'яту п’ятницю після Великодня, відбулося урочисте освячення комплексу Козацьких Могил із заснованим тут монастирем-скитом.
Завмерло життя у монастирі в 1958 році, коли ченців звідси насильно вивезли. У колишній обителі розміщували ферму, лікарню, зерносховище. Зберегти двоповерховий монастирський будинок певним чином допомогло відкриття тут у 1967 році музею. Нині це «Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви».
Чернеча молитва над козацькими кістками відновилася у липні 2002 року з відродженням Свято-Георгіївської обителі. Відкриття монастиря благословив тодішній митрополит Рівненський і Острозький Даниїл (+2005). Відтоді щороку, в сьому неділю після Великодня, тут відбувається одне з наймасовіших в Україні православних богослужінь у пам'ять про полеглих у битві під Берестечком.
Фото: РІСУ
Свято-Троїцький Межирицький чоловічий монастир
Адреса: Межиріч, Рівненська область
Своїм зовнішнім виглядом монастир більше нагадує потужний і вражаючий замок, ніж тиху духовну святиню. Велична громада золочених куполів і гострокінцевих веж, що височить над мальовничою гладдю ставка, виднієще здалеку і захоплює своєю красою.
Про початок монашества в Межирицькому монастирі, який був заснований монахами Києво-Печерської Лаври, вперше згадується після 1240 року в літописі.
В ансамбль монастиря-фортеці в Межирічі входять Троїцький храм, келії, в`їзна вежа з дзвіницею і південно-східний корпус. У самому центрі Свято-Троїцького монастиря велично розташовується Троїцька церква – це п`ятибанна трьохнефна будівля.
Храм виконаний у давньоруському стилі, його вікна прикрашені декораціями в готичному стилі, апсиди – ренесансним різьбленням, а барабани куполів овиває орнамент-плівка в техніці сграфіто. З боків від церкви побудовані двоповерхові симетричні келії. Храм з келіями оточений оборонною стіною з чотирма вежами по кутах. Товщина цих стін півтора метра, а висота — вісім метрів. Кутові башти оборонної стіни шестигранні, зубчасті, їх прикрашає ренесансний декор. Навпроти входу до церкви знаходиться в`їзна вежа, надбрамна церква і дзвіниця.
фото: Picasa
Катерининська церква
Адреса: Здолбунів, Рівненська область
Із 70-х років 19 століття Здолбунів стрімкими темпами почав розвиватись. У населеному пункті засновується вузлова залізнична станція, чисельність населення зростає, а власного храму в Здолбунові немає. Так, із серпня 1894 року починається історія церкви Катерини.
Одного разу Архієпископ Волинський та Житомирський Модест їхав з Житомира до Почаївської лаври. Дорога його пролягала через Здолбунів. Архієпископ здивувався, що у такому досить великому містечку досі немає храму (у той час здолбунівці були прихожанами церкви у селі Здовбиця).
18 квітня 1892 року на станції встановили кружку з іконою, в яку збирали пожертви на майбутній храм. Загалом пожертвували 14500 карбованців, управління залізниці також виділило 7500 карбованців. 28 серпня 1894 року відбулося закладення храму, освяченого на честь великомучениці Катерини.
Позаяк церква Катерини в Здолбунові розташована прямісінько біля залізничних колій, кіптява із паровозів постійно осідала на храмових стінах. Тож у 1980–1981 роках церкву вперше з моменту існування пофарбували зовні.
Богоявленська церква
Адреса: вулиця Академічна, 5, Острог
Богоявленський собор називають візитівкою Острога, його зображення є на гербі міста, а свого часу було на князівських печатках. Собор свого часу мав не лише культове, а й оборонне призначення. Водночас був ще й усипальницею родини князів Острозьких. Тут знайшли вічний спочинок Василь (Красний), Олександр, Василь-Костянтин та меценатка Острозької академії Гальшка Острозька.
На початку XVI ст. при укріпленні оборонних споруд замку, до оборони було пристосовано північну стіну церкви, для цього було збільшено стіну майже вдвічі, також споруджено контрфорси з північної та західної стін храму. В нижній північній частині було розташовано чотири стрільниці, призначені для вогнепальної зброї. Над стрільницями обрамлені кам'яними готичними наличниками вікна, які в разі небезпеки теж використовувалися для обстрілу. Над вікном надписи, в яких зазначено дату перебудови храму – 1521р.
Миколаївська церква Православної церкви України
Адреса: Дубно, Рівненська область
Колишній костел монастиря бернардинів – найстаріший храм міста Дубно. Монастир заснував Януш Острозький у 1614 році. Храмовий комплекс у стилі раннього бароко було завершено в 1630 році вже за князів Заславських.
Оточений оборонними стінами бернардинський монастир входив разом із Луцькою брамою до системи міських укріплень Дубна. Після третього поділу Польщі в 1784 році костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії монастиря бернардинів було перетворено на православну церкву та перебудовано у псевдоруському стилі.
За радянських часів будівля використовувалася як виробниче приміщення. Нині це Миколаївська церква Православної церкви України, проведено часткову реставрацію.
фото: https://via-regia.org.ua/sights/svyato-mykolayivskyj-sobor-hvii-st/
Костел Яна Непомука
Адреса: вул. Липки, Мізоч, Рівненська область
Костел Яна Непомуки або ж Храм Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ – на сьогоднішній час вважається головною пам’яткою Мізоча. Спочатку це була святиня-філія парафії Острога, а згодом у 1920 році утвориласяя парафія Мізоча.
Після 1945 року всередині костел був переділений на дві частини балками, внизу містилася бібліотека, зверху ж костелу був кінотеатр.
Перебуваючи під хазяйською опікою Дунін-Карвицьких костел святого Яна залишався чинним аж до Першої світової ХХ століття, з жерла якої він вийшов з мінімальними втратами і громадянством польської республіки.
17 вересня в Мізоч зайшли загони червоної армії. Костел був перетворений на центр освіти та мистецтва сільського масштабу, коли після зміни його внутрішнього планування, під час якої були втрачені унікальні внутрішні інтер’єри, на першому поверсі розмістилася бібліотека, а другий – був відданий під клуб з кінотеатром.
Покровський Собор
Адреса: Сарни, Рівненська область.
Багаторічну історію має Свято-Покровський собор у Сарнах. Фундамент під нього був закладений у парку залізничників у 1913 році. Так як саме в ці роки відбулося багато відомих і трагічних подій (війни, революції), то зрозуміло, що церкву вчасно не змогли побудувати. А після Другої світової війни на фундаменті майбутнього собору за постановою тодішньої місцевої влади організували розважально-танцювальний майданчик.
Тільки на початку 90-х років вірячи Свято-Покровської церкви відстояли свої права та домоглися від місцевої влади про відновлення православного собору. У соборі є мощі святого Миколи Чулотворця, які транспортували сюди з міста Бар, що в Італії, зображення чудотворної стопи Божої матері з Почаєва, безліч ікон.
Фото: https://sarni-sob.church.ua/istoriya/
Костел Святого Антонія
Адреса: Корець, Рівненська область
Костел Св. Антонія в Корці – найстаріший храм міста. Заснований князями Корецькими в XVI ст., Названий на честь святого Антонія Падуанського.
Являє собою фактичну католицьку святиню, двері якої завжди відкриті для туристів і парафіян. Усередині непогано збереглися фрагменти настінних розписів. У підвальних приміщеннях є підземний хід, який колись з’єднував костел із замком. На початку XVII століття храм був перебудований із дерев’яного в кам’яний у стилі бароко. У 1916 році під час проведення робіт із реконструкції був прибудований додатковий неф.
За радянської влади тут розміщувався склад хімікатів. Зараз костел Св. Антонія повернений католицькій громаді. Збереглися фрагменти настінних розписів, йде реставрація.
Фото: https://travels.in.ua/,/object/776/kostel-svyatoho-antoniya
Свято-Іллінський собор
Адреса: Дубно, Рівненська область
Свято-Іллінський собор був споруджений у 1908 році. Архітектурна стилістика нинішнього храму цілком вкладається у канонічні рамки неоросійського стилю. П’ятиверха, п’ятикутна цегляна споруда з прилягаючою з півночі дзвіницею у російсько-візантійському стилі.
Нинішній соборний храм святого Іллі був споруджений неподалік давньої дерев’яної церкви, яка була закладена власником міста, ймовірно, Костянтином Івановичем Острозьким і зазвана на честь пророка Іллі з нагоди народження свого первістка Іллі Острозького. У кінці ХVІ ст. для Іллінської церкви було подаровано ікону пророка Іллі з житієм. Цей унікальний витвір сакрального мистецтва нині експонується у музейній експозиції «Скарби наші духовні» ДІКЗ міста Дубна.
Історія Іллінського собору засвідчує, що тут працювали ряд видатних священнослужителів. Серед них – відомий фітотерапевт Михайло Носаль та композитор – Іван Новохацький.
Фото: http://www.dubnosobor.com.ua/pro-hram/
Синагога «Старий Клойз»
Адреса: вул. Шкільна, Рівне
Мала рівненська синагога — одна з трьох збережених єврейських релігійних будівель, єдина діюча синагога міста Рівне. Розташована на вулиці Шкільній, в безпосередній близькості від іншої, колишньої Великої синагоги.
Будівля цегляна, в плані майже квадрат (30 х 25 метрів). Інтер'єр освітлюють великі напівкруглі вікна. Синагога має скромний екстер'єр. Можна відзначити карнизи, пілястри в кутах і окантовку віконних ніш. Двоповерхова. Козирок над входом був доданий в 21 столітті. Будівля побудована до 1900 року, була сплюндрована під час Другої світової війни, а пізніше переобладнана радянською владою під спортивний зал. Повернуто єврейській громаді міста за часів незалежної України.
Фото: https://photo-lviv.in.ua/odna-z-naystarishykh-vulyts-rivnoho-vtrachaie-svoie-istorychne-oblychchia/